витхатися
ВИ́ТХАТИСЯ, ається, ВИ́ТХНУТИСЯ, неться, док., розм.
Вивітритися, втратити запах, міцність, смак; ви́дихатися (у 1 знач.).
Хрін вже й витхався (Сл. Гр.);
Приставляють комісари харчі і фураж до команд, то командири його не приймають, а кажуть, що він, завчасу приготовлений, протухне або витхнеться (з навч. літ.);
* Образно. На таких просторах, як від Києва до Сан-Ремо, всяке слово може “витхнутись”, поки доїде (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)