витушка
ВИТУ́ШКА, и, ж.
Прилад, на обертальну хрестовину якого накладають міток (півміток) пряжі, щоб перемотати нитки у клубок.
Батько по тому витягнув витушку з-під полу і почав мовчки мотати півмітка (А. Головко);
Кожна господарська річ, така як вила, граблі, лопата, сокира, .. прядка, витушка, веретено.., – усе це ув'язувалося, бичувалося, обмощувалось, щоб ніде ніщо не стукнулося по дорозі (Григорій Тютюнник);
* У порівн. Пріська слухала і нічого не розібрала .. В очах у неї жовто, аж темно, світ витушкою йде кругом неї (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)