витушка
ВИТУ́ШКА, и, ж.
Прилад, на обертальну хрестовину якого накладають міток (півміток) пряжі, щоб перемотати нитки у клубок.
Батько по тому витягнув витушку з-під полу і почав мовчки мотати півмітка (А. Головко);
Кожна господарська річ, така як вила, граблі, лопата, сокира, .. прядка, витушка, веретено.., – усе це ув'язувалося, бичувалося, обмощувалось, щоб ніде ніщо не стукнулося по дорозі (Григорій Тютюнник);
* У порівн. Пріська слухала і нічого не розібрала .. В очах у неї жовто, аж темно, світ витушкою йде кругом неї (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- витушка — виту́шка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- витушка — -и, ж. Прилад, на обертальне перехрестя якого накладають міток (півмітка) пряжі, щоб перемотати нитки в клубок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витушка — ВИТУ́ШКА, и, ж. Прилад, на обертальне перехрестя якого накладають міток (півмітка) пряжі, щоб перемотати нитки в клубок. Батько по тому витягнув витушку з-під полу і почав мовчки мотати півмітка (Головко, Бур’ян, 1959, 120); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
- витушка — Витушка, -ки ж. Моталка, снарядъ для сматыванія нитокъ въ клубки. Вас. 202. Части его: стільчик — нѣчто подобное табуреткѣ, расходящіяся ножки котораго укрѣплены въ толстой деревянной доскѣ — подставкѣ... Словник української мови Грінченка