витягнений

ВИ́ТЯГНЕНИЙ, ВИ́ТЯГНУТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до ви́тягнути, ви́тягти 1–8.

Руки, витягнуті роботою, тулили до себе розкуйовджені дитячі голівки (М. Стельмах);

У повітрі майнули витягнені вгору руки, бронзова спина, і почувся різкий сплеск води (О. Донченко);

Легенький каюк “Альбатрос”, що його вже місяць Марко возив на шхуні, був просто витягнений за борт, і Левко скинув у нього мішок із скумбрією (М. Трублаїні);

// ви́тягнено, ви́тягнуто, безос. пред.

Звіра витягнено з-поміж вивертів і обдерто зі шкури (І. Франко).

2. у знач. прикм. Довгий, довгастий, видовжений.

Вінтер, увесь витягнений, як тонюсінька злякана гадючка, нечутно біжить од вікна до вікна, швиденько зачиняє їх (В. Винниченко);

З витягненими обличчями, з розширеними очима прислухалися мандрівники до якогось дуже дивного й невідомого явища (О. Донченко);

Гордовито, упевнено тримається його сива голова на високій витягнутій шиї (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. витягнений — ви́тягнений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. витягнений — витягнутий, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до витягнути, витягти 1-8). || витягнено, безос. присудк. сл. 2》 прикм. Довгий, довгастий, видовжений. Витягнене обличчя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витягнений — ДОВГА́СТИЙ (у якого довжина більша за ширину), ВИ́ДОВЖЕНИЙ, ВИ́ТЯГНЕНИЙ, ВИ́ТЯГНУТИЙ, ПОДО́ВЖЕНИЙ, ДОВГУВА́ТИЙ, ПОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГУВА́ТИЙ, ЛІНІ́ЙНИЙ спец., ПОДОВЖА́СТИЙ діал.; ОВА́ЛЬНИЙ (заокруглений).  Словник синонімів української мови
4. витягнений — ВИ́ТЯГНЕНИЙ, ВИ́ТЯГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́тягнути, ви́тягти 1-8. У повітрі майнули витягнені вгору руки, бронзова спина, і почувся різкий сплеск води (Донч.  Словник української мови в 11 томах