витягнений
ВИ́ТЯГНЕНИЙ, ВИ́ТЯГНУТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до ви́тягнути, ви́тягти 1–8.
Руки, витягнуті роботою, тулили до себе розкуйовджені дитячі голівки (М. Стельмах);
У повітрі майнули витягнені вгору руки, бронзова спина, і почувся різкий сплеск води (О. Донченко);
Легенький каюк “Альбатрос”, що його вже місяць Марко возив на шхуні, був просто витягнений за борт, і Левко скинув у нього мішок із скумбрією (М. Трублаїні);
// ви́тягнено, ви́тягнуто, безос. пред.
Звіра витягнено з-поміж вивертів і обдерто зі шкури (І. Франко).
2. у знач. прикм. Довгий, довгастий, видовжений.
Вінтер, увесь витягнений, як тонюсінька злякана гадючка, нечутно біжить од вікна до вікна, швиденько зачиняє їх (В. Винниченко);
З витягненими обличчями, з розширеними очима прислухалися мандрівники до якогось дуже дивного й невідомого явища (О. Донченко);
Гордовито, упевнено тримається його сива голова на високій витягнутій шиї (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- витягнений — ви́тягнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- витягнений — витягнутий, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до витягнути, витягти 1-8). || витягнено, безос. присудк. сл. 2》 прикм. Довгий, довгастий, видовжений. Витягнене обличчя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витягнений — ДОВГА́СТИЙ (у якого довжина більша за ширину), ВИ́ДОВЖЕНИЙ, ВИ́ТЯГНЕНИЙ, ВИ́ТЯГНУТИЙ, ПОДО́ВЖЕНИЙ, ДОВГУВА́ТИЙ, ПОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГУВА́ТИЙ, ЛІНІ́ЙНИЙ спец., ПОДОВЖА́СТИЙ діал.; ОВА́ЛЬНИЙ (заокруглений). Словник синонімів української мови
- витягнений — ВИ́ТЯГНЕНИЙ, ВИ́ТЯГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́тягнути, ви́тягти 1-8. У повітрі майнули витягнені вгору руки, бронзова спина, і почувся різкий сплеск води (Донч. Словник української мови в 11 томах