витягнений
ДОВГА́СТИЙ (у якого довжина більша за ширину), ВИ́ДОВЖЕНИЙ, ВИ́ТЯГНЕНИЙ, ВИ́ТЯГНУТИЙ, ПОДО́ВЖЕНИЙ, ДОВГУВА́ТИЙ, ПОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГУВА́ТИЙ, ЛІНІ́ЙНИЙ спец., ПОДОВЖА́СТИЙ діал.; ОВА́ЛЬНИЙ (заокруглений). Це було довгасте, вузьке, з досить широкими вікнами й низькою стелею приміщення (Г. Коцюба); Озеряни ніяк не могли уявити, як вони вмістяться в отому видовженому, але страшенно тісному чотирикутнику степу, де мало постати їхнє нове село (П. Загребельний); Спершись ліктями на зубчатий паркан, стоїть Яцуба. Обличчя аскета, витягнуте, закостеніле (О. Гончар); Подовжені тіні прибрали велетенських розмірів (Я. Качура); На її в міру повних щоках з'являлися довгуваті ямочки, що якоюсь дивною силою вабили Маркові очі (С. Чорнобривець); Сей капелюх виглядав, як обернений догори дном малий подовгастий човен (О. Маковей); Продовгаста, темна, з одним вікном, і то заслоненим фіранкою, низька.. кімната (Ірина Вільде); Посеред кімнати — продовгуватий стіл (Д. Ткач); Цибуля лінійна; В подовжастій темнуватій казармі на столах вже стояли миски з борщем (І. Нечуй-Левицький); Над письмовим столом висіли в овальних рамах потемнілі від часу портрети (З. Тулуб).
Значення в інших словниках
- витягнений — ви́тягнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- витягнений — витягнутий, -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до витягнути, витягти 1-8). || витягнено, безос. присудк. сл. 2》 прикм. Довгий, довгастий, видовжений. Витягнене обличчя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витягнений — ВИ́ТЯГНЕНИЙ, ВИ́ТЯГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́тягнути, ви́тягти 1–8. Руки, витягнуті роботою, тулили до себе розкуйовджені дитячі голівки (М. Стельмах); У повітрі майнули витягнені вгору руки, бронзова спина, і почувся різкий сплеск води (О. Словник української мови у 20 томах
- витягнений — ВИ́ТЯГНЕНИЙ, ВИ́ТЯГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́тягнути, ви́тягти 1-8. У повітрі майнули витягнені вгору руки, бронзова спина, і почувся різкий сплеск води (Донч. Словник української мови в 11 томах