витягнений

ви́тягнений

витягнутий, -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до витягнути, витягти 1-8).

|| витягнено, безос. присудк. сл.

2》 прикм. Довгий, довгастий, видовжений. Витягнене обличчя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витягнений — ви́тягнений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. витягнений — ВИ́ТЯГНЕНИЙ, ВИ́ТЯГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ви́тягнути, ви́тягти 1–8. Руки, витягнуті роботою, тулили до себе розкуйовджені дитячі голівки (М. Стельмах); У повітрі майнули витягнені вгору руки, бронзова спина, і почувся різкий сплеск води (О. Словник української мови у 20 томах
  3. витягнений — ДОВГА́СТИЙ (у якого довжина більша за ширину), ВИ́ДОВЖЕНИЙ, ВИ́ТЯГНЕНИЙ, ВИ́ТЯГНУТИЙ, ПОДО́ВЖЕНИЙ, ДОВГУВА́ТИЙ, ПОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГА́СТИЙ, ПРОДОВГУВА́ТИЙ, ЛІНІ́ЙНИЙ спец., ПОДОВЖА́СТИЙ діал.; ОВА́ЛЬНИЙ (заокруглений). Словник синонімів української мови
  4. витягнений — ВИ́ТЯГНЕНИЙ, ВИ́ТЯГНУТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́тягнути, ви́тягти 1-8. У повітрі майнули витягнені вгору руки, бронзова спина, і почувся різкий сплеск води (Донч. Словник української мови в 11 томах