витягування
ВИТЯ́ГУВАННЯ, я, с.
1. Дія за знач. витя́гувати 1–7 і витя́гуватися 1–3.
Сунуло площею різнобарвне воїнство, їхали машини з берлінськими реєстраційними знаками, козиряння, витягування в струнку, вистукування каблуків (П. Загребельний);
Наведено результати спостережень і промислових дослідів впливу гідростатичного тиску в свердловині під час спуску та витягування бурильних труб (з наук. літ.).
2. вет., мед. Те саме, що витяга́ння 2.
Або розпеченою голкою протикати щомісяця хворій суглоб, або витягування. Погодились на витягування. Хоч не різатимуть, не штрикатимуть, мов у тому пеклі, голками (М. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)