витіюватість
ВИТІЮВА́ТІСТЬ, тості, ж., книжн.
Властивість за знач. витіюва́тий.
Висота думки письменника і почуття, висловлені в його творах, не перекреслені витіюватістю слова, засиллям художніх образів (з наук.-попул. літ.);
М'які меблі виготовлені в стилі модерн, якому властиві витіюватість і асиметричність. Метал і дерево поєднуються разом, а тканини використовуються найяскравіші та насичені (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)