витіювато
ВИТІЮВА́ТО, книжн.
Присл. до витіюва́тий.
Хоч Ніколає висловився надто туманно і витіювато, однак Петру зрозумів, що він хоче познайомити його з такою людиною, яка ховається від [королівської] влади (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)