виуджувати

ВИУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́УДИТИ, джу, диш, док., кого, що, розм.

Те саме, що виву́джувати.

Коли дід був молодий, він частенько виуджував .. у пана Безбородського карасів (С. Добровольський);

Діти .. виуджують з нірок павуків-тарантулів (О. Донченко);

Нема часу поритися в “Полном собрании законов”. Сьогодні трошки був копирснув, та нічого не виудив (Панас Мирний);

Так вам до ладу вміє [жебрачка] вивести голосом жалібненько та гарненько, .. що одразу .. й виуде [виудить] шага або й гривню (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. виуджувати — виу́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. виуджувати — -ую, -уєш, недок., виудити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Виловлювати рибу вудкою. || Діставати, витягати на нитці, мотузці з принадою. 2》 перен., розм. Вибирати, шукаючи кого-, що-небудь серед когось, у чомусь. 3》 перен., розм. Домагатися чого-небудь, діставати щось за допомогою хитрощів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виуджувати — ВИМА́НЮВАТИ (добувати, одержувати що-небудь за допомогою хитрощів), ВИДУ́РЮВАТИ, ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ВИУ́ДЖУВАТИ. — Док.: ви́манити, ви́дурити, ви́тягти, ви́тягнути, ви́удити, ви́мантачити розм. ви́туманити діал. Виманив він у Олексія багацько..  Словник синонімів української мови
4. виуджувати — ВИУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́УДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Виловлювати рибу вудкою. Коли дід був молодий, він частенько виуджував.. у пана Безбородського карасів (Добр., Тече річка.., 1961, 277); // Діставати, витягати на нитці, мотузці з принадою.  Словник української мови в 11 томах