вифрантитися
ВИ́ФРАНТИТИСЯ, нчуся, нтишся, док., розм.
Одягтися франтом, франтихою.
Був тут Матвій Гусак із двома доньками, що вифрантились у найкоштовніше (В. Земляк);
– Роздягайся... Давай сюди пальто, циліндр. Вифрантився! Одразу й не впізнати (М. Олійник);
– Весь в Івана, мусить вигулятися [Грицько]. Ич [іч], як вифрантився. Наче з гульок (В. Яворівський).
Словник української мови (СУМ-20)