Словник української мови у 20 томах

вифранчений

ВИ́ФРАНЧЕНИЙ, а, е, розм.

Який вифрантився.

Слухняно повернулися [діти] під штовханами унтера, який намагався догодити вифранченому морському льотчикові-офіцеру, і вийшли з кабінету (Іван Ле);

Одного разу на Бляхарську до нього [Лискевича] завітав вифранчений панок у капелюсі з павичевим пір'ям та зі шпагою при боці (Ю. Винничук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вифранчений — ви́франчений прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. вифранчений — -а, -е, розм. Який вифрантився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вифранчений — ви́франчений надто святково, урочисто одягнений (ср, ст)|| = вивбираний  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. вифранчений — ОША́ТНИЙ (гарно, святково одягнений), НАРЯ́ДНИЙ, СТРІ́ЙНИЙ розм., ОДЯГНИ́Й розм. рідко; ВИ́РЯДЖЕНИЙ, РОЗРЯ́ДЖЕНИЙ розм., ВИ́ЧЕПУРЕНИЙ розм., РОЗЧЕПУ́РЕНИЙ розм. (надто гарно, підкреслено пишно); ВИ́ФРАНЧЕНИЙ (претензійно); ПРИОДЯ́ГНЕНИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  5. вифранчений — ВИ́ФРАНЧЕНИЙ, а, е, розм. Який вифрантився. Завитий, вифранчений, я влетів на сцену з величезним букетом (Моє життя в мист., 1955, 104); Слухняно повернулися [діти] під штовханами унтера...  Словник української мови в 11 томах