вихапувати

ВИХА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХАПАТИ, аю, аєш, док., кого, що, розм.

Поспішно вибирати, витягати кого-, що-небудь звідкись.

– Як скажу: “Ну” – всі разом вихапуйте дрюки і враз від ями! Розумієте? (І. Франко);

Він вихапував рибу руками, без ніяких приладів, а як наловив повний кошіль, то виліз з води (В. Стефаник);

Вихапавши все з казанка, Муравйов потягся рукою до чиєїсь фляги (О. Гончар);

// Хапаючи, віднімати, викрадати.

– Виплодилось багато [поросят], та половину вовки вихапали в чагарях, – обізвалась Онися (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. вихапувати — виха́пувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. вихапувати — -ую, -уєш, недок., вихапати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Поспішно вибирати, витягати що-небудь звідкись. || Хапаючи, віднімати, викрадати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихапувати — ВИХА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХАПАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Поспішно вибирати, витягати що-небудь звідкись. Він вихапував рибу руками, без ніяких приладів, а як наловив повний кошіль, то виліз з води (Стеф.  Словник української мови в 11 томах