вихапувати
ВИХА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХАПАТИ, аю, аєш, док., кого, що, розм.
Поспішно вибирати, витягати кого-, що-небудь звідкись.
– Як скажу: “Ну” – всі разом вихапуйте дрюки і враз від ями! Розумієте? (І. Франко);
Він вихапував рибу руками, без ніяких приладів, а як наловив повний кошіль, то виліз з води (В. Стефаник);
Вихапавши все з казанка, Муравйов потягся рукою до чиєїсь фляги (О. Гончар);
// Хапаючи, віднімати, викрадати.
– Виплодилось багато [поросят], та половину вовки вихапали в чагарях, – обізвалась Онися (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вихапувати — виха́пувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- вихапувати — -ую, -уєш, недок., вихапати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Поспішно вибирати, витягати що-небудь звідкись. || Хапаючи, віднімати, викрадати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вихапувати — ВИХА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХАПАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Поспішно вибирати, витягати що-небудь звідкись. Він вихапував рибу руками, без ніяких приладів, а як наловив повний кошіль, то виліз з води (Стеф. Словник української мови в 11 томах