вихитрюватися

ВИХИ́ТРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́ХИТРИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм.

Застосовувати все своє вміння, хитрі прийоми для досягнення чого-небудь; приловчатися.

Як гарно людині в цій картині!.. І комікувати не треба на догоду любителям реготу, ні вихитрюватись в складності сюжетних колізій (О. Довженко);

Боженко вихитрився, вихилився і садонув поручика Драгомирецького носком чобота (Ю. Смолич);

В бою Самуїла прикривали з усіх боків, і все ж якийсь ромей вихитрився й ударив царя з-за спини по шолому, розкривавив йому вухо (П. Загребельний).

Словник української мови (СУМ-20)