вихитування
ВИХИ́ТУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. вихи́тувати.
Їй важко втримати рівновагу, тому вона швидше й швидше викидає наперед штивні ноги і вибиває каблуками.., а сама виплітає з заплутаних мережив свого вихитування нелегку доріжку просування вперед (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)