Значення в інших словниках
-
вихитування —
вихи́тування іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
вихитування —
ВИХИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вихи́тувати. Їй важко втримати рівновагу, тому вона швидше й швидше викидає наперед штивні ноги і вибиває каблуками.., а сама виплітає з заплутаних мережив свого вихитування нелегку доріжку просування вперед (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
-
вихитування —
ВИХИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вихи́тувати.
Словник української мови в 11 томах