вихитування —
вихи́тування іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
вихитування —
-я, с. Дія за знач. вихитувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вихитування —
ВИХИ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вихи́тувати. Їй важко втримати рівновагу, тому вона швидше й швидше викидає наперед штивні ноги і вибиває каблуками.., а сама виплітає з заплутаних мережив свого вихитування нелегку доріжку просування вперед (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах