вихлопний
ВИХЛОПНИ́Й, а́, е́, техн.
Який служить, признач. для вихлопу.
Безперервно бахкали вибухи газу з вихлопної рури (І. Багряний);
Відчуваю трохи чадний запах гасу і кіптяви – так пахнуть гази із вихлопних труб (Є. Доломан);
// Який виділяється при вихлопах.
Автобус, лунко стріляючи вихлопними газами, рвонувся вперед (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)