1. Словник української мови у 20 томах

вихлопний

ВИХЛОПНИ́Й, а́, е́, техн.

Який служить, признач. для вихлопу.

Безперервно бахкали вибухи газу з вихлопної рури (І. Багряний);

Відчуваю трохи чадний запах гасу і кіптяви – так пахнуть гази із вихлопних труб (Є. Доломан);

// Який виділяється при вихлопах.

Автобус, лунко стріляючи вихлопними газами, рвонувся вперед (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихлопний — вихлопни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вихлопний — -а, -е, тех. Який служить для виходу відпрацьованих газів з циліндрів двигунів внутрішнього згоряння. || Який виходить за вихлопів. Вихлопні гази двигунів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихлопний — ВИХЛОПНИ́Й, а́, е́, техн. Який служить для виходу відпрацьованих газів з циліндрів двигунів внутрішнього згоряння. Екіпаж почав закривати люки, жалюзі, підіймати вгору вихлопні труби (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 650); // Який виходить при вихлопах. Вихлопні гази двигунів. Словник української мови в 11 томах