1. Словник української мови у 20 томах

вихлоп

ВИ́ХЛОП, у, ч., техн.

Вихід відпрацьованих газів із циліндра у двигунах внутрішнього згоряння після робочого ходу поршня.

Нова марка автомобіля вирізняється низьким рівнем шуму та безпечним для навколишнього середовища вихлопом (із журн.);

// Звук, що виникає у процесі такої дії.

Віктор раптово спинив саперів і повернув з ними до ярочка, біля якого тільки що вони пробігли. – Вихлоп газів, а чи постріл, товариші? – запитав, переводячи дух (Іван Ле);

Як ухають, працюючи навзаводи, мотори! Вигук. Вихлоп. Спазм. Виття (М. Бажан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихлоп — ви́хлоп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вихлоп — -у, ч., тех. Вихід відпрацьованих газів крізь випускну трубу у двигунах внутрішнього згоряння; випуск. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вихлоп — ВИ́ХЛОП, у, ч., техн. Вихід відпрацьованих газів через випускну трубу у двигунах внутрішнього згоряння при кожному рухові поршня у циліндрі; випуск. Словник української мови в 11 томах