вихолоджувати
ВИХОЛО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХОЛОДИТИ, джу, диш, док.
1. що. Випускати звідки-небудь тепло, робити щось холодним.
[Старшина:] Ми до вас гуртом, щоб поодинці хати не вихолоджувати (М. Кропивницький);
Марія Миколаївна переступила поріг і зразу ж причинила за собою двері, щоб не вихолоджувати доччиного покою (В. Підмогильний);
Було парко: ніч не вихолоджувала землі (Валерій Шевчук);
– Сиди лишень вдома та не рипайся, бо вихолодиш хату... (І. Нечуй-Левицький).
2. кого, що, перен., розм. Зменшувати силу почуття, робити спокійнішим кого-небудь.
– Що мені до того – чи гаряча [пора], чи яка? Я вас вихолоджу, як не буде громади! (Панас Мирний);
Виповнилося марення всього його життя. Навіть братова прочуханка цупкими віжками по голій сідниці не вихолодила Тимну (І. Білик).
Словник української мови (СУМ-20)