вихолощеність
ВИ́ХОЛОЩЕНІСТЬ, ності, ж.
Властивість і стан за знач. ви́холощений.
Безсилля – це нездатність дати радість іншому, це вихолощеність, егоцентризм і нарцисизм, приреченість на самотність (з публіц. літ.);
Несистемні дії щодо забезпечення задекларованого сталого розвитку в країні спричинили вихолощеність сприйняття самого поняття сталого розвитку (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)