вихолощування
ВИХОЛО́ЩУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. вихоло́щувати.
Панські звички не заважали Миколаю Кириловичу бути добрим фахівцем у багатьох селянських справах, навіть у таких специфічних, як вихолощування кабанчиків (із журн.);
М. Лукаш творив у непросту добу, коли – всупереч ідеологічному тиску, цензурним обмеженням та вихолощуванню української мови – простежувалося нестримне зростання творчих сил, піднесення української перекладацької творчості (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)