вихолощувати

ВИХОЛО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХОЛОСТИТИ, ощу, остиш, док.

1. кого. Те саме, що каструва́ти.

“Верхня” межа стерилізації чи кастрації – вік, після досягнення якого тварину (домашнього пса або кота) краще не вихолощувати, – є дуже розмитою. Умовно її можна означити сімома-вісьмома роками (з газ.).

2. кого, що, перен. Позбавляти кого-, що-небудь чогось дуже цінного, змістовного, плідного, здатного до дальшого розвитку.

Вона [цензура] звужувала коло тем, вихолощувала соціальність змісту чи образу (М. Кропивницький);

Егоїзм здатний вихолостити душу, погасити вогонь у серці (М. Чабанівський);

– Колорит у характерах завсіди буде iснувати .. – В тому-то рiч, що цей колорит нищать злигоднями i неволею. Це перший крок до того, щоб знебарвити i вихолостити народ (Р. Андріяшик).

Значення в інших словниках

1. вихолощувати — вихоло́щувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вихолощувати — -ую, -уєш, недок., вихолостити, -ощу, -остиш, док., перех. 1》 Те саме, що каструвати. 2》 перен.Позбавляти що-небудь чогось дуже цінного, плодотворного, здатного до дальшого розвитку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихолощувати — КАСТРУВА́ТИ (видаляти статеві залози у тварин, людей, органи розмноження в рослин), ВИХОЛО́ЩУВАТИ, ХОЛОСТИ́ТИ, СКОПИ́ТИ, ОСКОПЛЯ́ТИ, ВИЧИЩА́ТИ, ЧИ́СТИТИ, ВИКЛАДА́ТИ розм., ВАЛАША́ТИ діал.; КАПЛУ́НИТИ (півнів). — Док.  Словник синонімів української мови
4. вихолощувати — ВИХОЛО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХОЛОСТИТИ, ощу, остиш, док., перех. 1. Те саме, що каструва́ти. 2. перен. Позбавляти що-небудь чогось дуже цінного, плодотворного, здатного до дальшого розвитку.  Словник української мови в 11 томах