Словник української мови у 20 томах

вихрувати

ВИХРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко.

Літати, кружляти вихором, вихрами.

Вулицею вихрував сніговій, замітаючи все навкруги (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)