вихрякувати

ВИХРЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХРЯКАТИ, аю, аєш, док., що, діал.

Вихаркати.

Хворий вихрякав мокротиння, а далі зайшовся кашлем (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вихрякувати — див. вихрякати.  Великий тлумачний словник сучасної мови