вихрякувати
ВИХРЯ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ХРЯКАТИ, аю, аєш, док., що, діал.
Вихаркати.
Хворий вихрякав мокротиння, а далі зайшовся кашлем (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вихрякувати — див. вихрякати. Великий тлумачний словник сучасної мови