1. Словник української мови у 20 томах

вихрякнути

ВИ́ХРЯКНУТИ, ну, неш, док., що, діал.

Однокр. до ви́хрякати.

– Я її, – каже Сергій, – видно, добре струснув у своїм жалю, що вона й вихрякнула [каблучку] з гортані (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вихрякнути — ви́хрякнути дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. вихрякнути — ВИ́ХРЯКНУТИ, ну, неш, док., перех., діал. Однокр. до ви́хрякати. — Я її, — каже Сергій, — видно, добре струснув у своїм жалю, що вона й вихрякнула [каблучку] з гортані (Барв., Опов.., 1902, 213). Словник української мови в 11 томах