вихідчини

ВИ́ХІДЧИНИ, чин, мн.

Народний звичай відзначати залишення певного місця при переїзді, виїзді і т. ін.

Завтра вони [рибалки] мали виряджатись на ціле літо на море .. Рибалки пообідали надворі, потім поскладали на віз здорові мережі й посуд, набрали харчі .. й ввійшли в світлицю, щоб сповнить звичай вихідчин (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. вихідчини — ви́хідчини множинний іменник розм.  Орфографічний словник української мови
2. вихідчини — -чин, мн., розм. Народний звичай відзначати залишення житла в разі переїзду, виїзду і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вихідчини — ВИ́ХІДЧИНИ, чин, мн., розм. Народний звичай відзначати залишення житла при переїзді, виїзді і т. ін. Завтра вони [рибалки] мали виряджатись на ціле літо на море.. Рибалки пообідали надворі, потім поскладали на віз здорові мережі й посуд, набрали харчі..  Словник української мови в 11 томах