вихідчини
ВИ́ХІДЧИНИ, чин, мн.
Народний звичай відзначати залишення певного місця при переїзді, виїзді і т. ін.
Завтра вони [рибалки] мали виряджатись на ціле літо на море .. Рибалки пообідали надворі, потім поскладали на віз здорові мережі й посуд, набрали харчі .. й ввійшли в світлицю, щоб сповнить звичай вихідчин (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вихідчини — ви́хідчини множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
- вихідчини — -чин, мн., розм. Народний звичай відзначати залишення житла в разі переїзду, виїзду і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вихідчини — ВИ́ХІДЧИНИ, чин, мн., розм. Народний звичай відзначати залишення житла при переїзді, виїзді і т. ін. Завтра вони [рибалки] мали виряджатись на ціле літо на море.. Рибалки пообідали надворі, потім поскладали на віз здорові мережі й посуд, набрали харчі.. Словник української мови в 11 томах