вицяцькуваний
ВИ́ЦЯЦЬКУВАНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до ви́цяцькувати.
Пишно розряджена [Христя] у новий одяг: білі рукава сорочки хороше вицяцькувані квітками, червоногаряча спідниця як не займеться (Панас Мирний);
Двоє донців намагалися повідколупувати шаблями золоті літери, що ними були вицяцькувані товсті мідні двері (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)