вицяцькуваний
ВИ́ЦЯЦЬКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́цяцькувати.
Пишно розряджена [Христя] у новий одяг: білі рукава сорочки хороше вицяцькувані квітками, червоногаряча спідниця як не займеться (Мирний, III, 1954, 286).
Словник української мови (СУМ-11)