вичавки
ВИ́ЧАВКИ, ів, мн.
Те, із чого вичавлено сік або олію; залишки після вичавлювання соку, олії.
Макуха – приємний на запах, малокорисний побічний продукт (вичавки), який залишається після вичавлення олії з насіння соняшнику, ріпаку, сої та інших олійних культур (з наук.-попул. літ.);
Журавлину перебрати, промити і віджати сік. Вичавки залити гарячою водою і кип'ятити 5–8 хв, а потім процідити (з навч. літ.);
* Образно. – Ви помиляєтесь, пане офіцер, – насилу одірвав десь з живота [Поцілуйко] не округлість слів, а якісь пересохлі вичавки їх, бо жах заглинув [поглинув] увесь дар його красномовства (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)