вичавлений
ВИ́ЧАВЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́чавити.
Стугонить, торготить, гуде цех .. Пересуваються по рольгангах болванки.., з розгону налітають на валки, а звідти обтиснуті, вичавлені вискакують і мчать далі, до стелажів (А. Хижняк);
У церкві повно хліба, зібраного, зсипаного, вичавленого з земної утроби, вирваного з кулака-селюка, видушеного з живота ридаючої дитини (У. Самчук);
Краплинами отрути закапали ворожі поголоски, зітхання, поганенький, вичавлений смішок (М. Стельмах);
// ви́чавлено, безос. пред.
Для кращого самопочуття рекомендується щоранку випивати склянку теплої води, у яку вичавлено сік лимона (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)