вичепурений
ВИ́ЧЕПУРЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до ви́чепурити.
Ряд стильних, вичепурених хат із садками. Коло однієї гуляють парубки й дівчата, водять танок (С. Васильченко);
// Який вичепурився.
Напевно, ті кілька кроків, що йому доводилося робити поміж вичепурених на танці дівчат, здавались йому милею (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)