вичерпний
ВИЧЕ́РПНИЙ, а, е.
1. Який охоплює все в деталях, подробицях; усебічний, повний.
– Я хочу якнайдокладніше вивчити завод, мати вичерпні відомості про технологічні процеси на ньому (Ю. Шовкопляс);
Лектор уважно записує всі запитання і на кожне з них дає вичерпну відповідь (А. Шиян);
Порядок видачі і позбавлення сертифіката, термін його дії, а також вичерпний перелік видів житлово-комунальних послуг, які підлягають сертифікації, встановлює Кабінет Міністрів України (з мови документів).
2. Який можна вичерпати, витратити і т. ін.
Ресурсами ефективного функціонування держави є земля, вода, корисні копалини. Але всі вони, по-перше, вичерпні, по-друге, ефект їх використання теж обмежений (з наук. літ.);
Важливим є глобальний захист саме вичерпних ресурсів – ґрунтів та води (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)