вичислювати
ВИЧИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, ВИЧИСЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЧИСЛИТИ, лю, лиш, док.
1. діал. Рахувати.
Він [Павлик] уже до тисячі вичислить (К. Гордієнко).
2. кого, що, діал. Перераховувати.
І тліють огні тут могучі; усіх тут вичислювать я не берусь (І. Франко);
Микольцьо став вичисляти всіх знакомих і про кождого розповідав, що він робитиме, як уп'ється (Л. Мартович);
Розстрига вичислював полки i подавав число сотень (Б. Лепкий);
Іван присяг би, що професор не вміє сам вичислити всіх міст у Німеччині або всіх гір у Франції, а йому двійку дав за це (А. Крушельницький).
3. рідко. Роблячи обчислення, знаходити шукане; вираховувати; обчислювати.
Розумом можна виміряти, вичислити, ствердити, спізнати (М. Івченко).
4. кого, що, перен., розм. Те саме, що вирахо́вувати 3.
За отцем Назаруком .. напевно стежили.., не було великих труднощів й вичислити хрещення нашої малої (Р. Федорів);
Він вичислив, що переважна більшість запорожців хотіла йти на підмогу царю, а не королю і Мазепі (Г. Колісник);
– Він на якомусь вокзалі тебе вичислив, – уточнила Ліля позіхаючи (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)