вичислювати
ВИЧИ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЧИСЛИТИ, лю, лиш, док., перех., діал.
1. Рахувати.
Він [Павлик] уже до тисячі вичислить (Горд., Буян, 1938, 5).
2. Перераховувати.
І тліють огні тут могучі; усіх тут вичислювать я не берусь (Фр., XI, 1952, 414);
Іван присяг би, що професор не вміє сам вичислити всіх міст у Німеччині або всіх гір у Франції, а йому двійку дав за це (Круш., Буденний хліб.., 1960, 59).
Словник української мови (СУМ-11)