вичленовувати

ВИЧЛЕНО́ВУВАТИ, ую, уєш, рідше ВИЧЛЕНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ЧЛЕНУВАТИ, ую, уєш, рідше ВИ́ЧЛЕНИТИ, ню, ниш, док., що.

Відокремлювати від цілого; виокремлювати.

Цілком логічно в розвитку нашої мови вичленовувати хронологічні межі (з наук. літ.);

Уміння оцінювати обстановку, приймати рішення, створювати команду для розв'язання завдань, вичленяти ключову ланку з ряду завдань – от які основні знання дає нам військова служба (з газ.);

Автор надає перевагу основним науковим методам, які дозволяють вичленити ключові елементи системи (з наук. літ.);

Дослідження історії земельних громад допомагає вичленувати форми самоврядування, до яких селяни найбільш звичні, оцінити потенціал саморегулювання, громадської активності, організаційної спроможності селянства (з наук.-попул. літ.).