вичленовуватися

ВИЧЛЕНО́ВУВАТИСЯ, ується, рідше ВИЧЛЕНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВИ́ЧЛЕНУВАТИСЯ, ується, рідше ВИ́ЧЛЕНИТИСЯ, иться, док.

1. Відокремлюватися від цілого; виокремлюватися.

У структурі моральної самосвідомості вичленовуються когнітивний, емоційно-мотиваційний та поведінковий (регулятивний) складники (з наук. літ.);

У країнах Європи та США наука про політику вичленяється з державознавства та правознавства (з навч. літ.);

Польські дослідники в праслов'янській прамові виділяють групу західнослов'янських говірок, із якої вичленилися групи чесько-лужицька та лехітська (з наук. літ.);

Історично наука вичленувалася з філософії (з наук.-попул. літ.).

2. тільки недок. Пас. до вичлено́вувати, вичленя́ти.

Фраза вичленовується інтонацією та паузами (з навч. літ.).