Словник української мови у 20 томах

вичленуваний

ВИ́ЧЛЕНУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́членувати.

Логічний редукціонізм пов'язаний з ідеєю про те, що значення (як і поняття) – це невеликий набір логічно вичленуваних ознак названого явища, який відображає його сутність (з наук. літ.);

Існують різні типи словоформ залежно від характеру й кількості вичленуваних морфів (з навч. літ.);

// ви́членувано, безос. пред.

У дисертаційному дослідженні вичленувано основні проблеми польського українства та окреслено шляхи їх можливого розв'язання (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)