вичісуватися
ВИЧІ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВИ́ЧЕСАТИСЯ, ешуся, ешешся, док.
1. розм. Те саме, що розчі́суватися; причісуватися.
В неділю він вичісувався, одягав нову чумарку, несміливо пробирався на крилас і співав з насолодою, закриваючи очі (М. Івченко);
Вимилась, вичесалась я, убралася – як та маківка серед огороду (Панас Мирний);
Він умився, вичесався, глянув разів кілька через вікно (І. Франко).
2. Випадати, відділятися під час чесання.
При щоденному розчісуванні довгошерстих собак металевим гребінцем і спеціальною щіткою всі відмерлі волосинки вичісуються (з наук.-попул. літ.);
Якісний лак швидко висихає, не склеює волосся і легко вичісується (із журн.).
3. тільки недок. Пас. до вичі́сувати.
Вовна – це волосяний покрив, який зістригається з тварин, вичісується або збирається (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)