вишарпувати
ВИША́РПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШАРПНУТИ, ну, неш, док., кого, що, розм.
Різко смикаючи, шарпаючи, витягати, виривати, вихоплювати кого-, що-небудь звідкись, із чогось.
Ні міліція, ні червоні жандарі чи, як їх назвав дідок, “круки душоїдні” з гострими очима, анітрішки не зважали на горе: злісно вишарпували злиденні бебехи з жіночих рук; штурханами і їдкою лайкою відганяли геть (В. Барка);
Надворі з обвислих хмар вітер вишарпнув сніжок, і на шляху стогнали дерева (М. Стельмах);
Зціпивши зуби, Богдан потяг його на себе і, вишарпнувши з натовпу, так піддав йому ногою ззаду, що він .. відлетів на дорогу сторчаком (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)