вишарпувати
ВИША́РПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШАРПНУТИ, ну, неш, док., кого, що, розм.
Різко смикаючи, шарпаючи, витягати, виривати, вихоплювати кого-, що-небудь звідкись, із чогось.
Ні міліція, ні червоні жандарі чи, як їх назвав дідок, “круки душоїдні” з гострими очима, анітрішки не зважали на горе: злісно вишарпували злиденні бебехи з жіночих рук; штурханами і їдкою лайкою відганяли геть (В. Барка);
Надворі з обвислих хмар вітер вишарпнув сніжок, і на шляху стогнали дерева (М. Стельмах);
Зціпивши зуби, Богдан потяг його на себе і, вишарпнувши з натовпу, так піддав йому ногою ззаду, що він .. відлетів на дорогу сторчаком (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вишарпувати — виша́рпувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- вишарпувати — див. вишарпнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вишарпувати — ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док. Словник синонімів української мови
- вишарпувати — ВИША́РПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШАРПНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Різко смикаючи, шарпаючи, витягати, виривати, вихоплювати кого-, що-небудь звідкись, з чогось. Словник української мови в 11 томах