1. Словник української мови в 11 томах

вишарпувати

ВИША́РПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШАРПНУТИ, ну, неш, док., перех., розм. Різко смикаючи, шарпаючи, витягати, виривати, вихоплювати кого-, що-небудь звідкись, з чогось.

Коли б його, Терентія, сила, він би за насмішку судив би, як за задавнені борги, сам язики з коренем вишарпував би [у людей] (Стельмах, Хліб.., 1959, 115);

Зціпивши зуби, Богдан потяг його на себе і, вишарпнувши з натовпу, так піддав йому ногою ззаду, що він.. відлетів на дорогу сторчаком (Гончар, Людина.., 1960, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишарпувати — виша́рпувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. вишарпувати — див. вишарпнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишарпувати — ВИША́РПУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ШАРПНУТИ, ну, неш, док., кого, що, розм. Різко смикаючи, шарпаючи, витягати, виривати, вихоплювати кого-, що-небудь звідкись, із чогось. Словник української мови у 20 томах
  4. вишарпувати — ВИРИВА́ТИ (смикаючи, витягати, виймати що-небудь звідкись, із чогось), РВА́ТИ, ВИСМИ́КУВАТИ, ВИСМИКА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИСКУ́БУВАТИ, ВИША́РПУВАТИ розм.; ВИПРУ́ЧУВАТИ, ВИПРУЧА́ТИ (перев. про руки, ноги); ВИЩИ́ПУВАТИ (перев. про рослини). — Док. Словник синонімів української мови