1. Словник української мови в 11 томах

вишаруваний

ВИ́ШАРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́шарувати.

Непомальований поміст був вишаруваний піском і чисто вимитий (Н.-Лев., III, 1956, 93);

Лави кругом хати вистругані, вишарувані, наче з воску, жовтіють (Мирний, III, 1954, 323).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишаруваний — ви́шаруваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вишаруваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вишарувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишаруваний — ВИ́ШАРУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́шарувати. Непомальований поміст був вишаруваний піском і чисто вимитий (І. Нечуй-Левицький); Лави кругом хати вистругані, вишарувані, наче з воску, жовтіють (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах