вишинкувати
ВИ́ШИНКУВАТИ, ую, уєш, док., що, заст., розм.
Розпродати вроздріб, частинами (горілку, вино і т. ін.).
– Вези, мовляв, барило меду та барильце горілки і, поки не вишинкуєш геть усе до останньої кварти, не смій додому повертати (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)