вишинкувати
ВИ́ШИНКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Розпродати в роздріб, частинами (горілку, вино і т. ін.).
— Вези, мовляв, барило меду та барильце горілки і, поки не вишинкуєш геть усе до останньої кварти, не смій додому повертати (Тулуб, Людолови, II, 1957, 136).
Словник української мови (СУМ-11)